Учні 1-6 класів на виховних годинах "Зустріч зими і весни..." ознайомилися з народним обрядом Стрітення.

2 лютого свято Стрітення

З давніх-давен у народі вірили, що на Стрітення обов’язково має «важитися, тобто змагатися, зима з весною». В цей день начебто зустрічаються (а від того і назва свята) дві пори року. Яка з них переможе, та й буде до кінця місяця господарювати.

Уважають: коли ведмідь прокидається від сну і руйнує свій барліг, то зимі вже кінець.

Напередодні Стрітення жінки випікали печиво, яке називали «жайворонками». Це такі чудернацькі коржики у вигляді весняних птахів. Їх давали дітям, щоб віднесли у садок і покликали весну у гості. Люди завжди вірили у пророцтва Стрітення. За сивої давнини це свято мало і інші назви: Зимобор, Громовиця. Тому кожен господар обов’язково готував власну «громовицю» ‒ свічку і ніс її на посвяту, щоб весняна повінь не зашкодила посівам і мороз дерев не побив.

Нехай стрітенська свічка- громовичка захистить нас усіх: і наш край, наші родини, нашу рідну землю від біди, розрухи й війни, хай оберігає від нещастя всіх людей.